Nakajima C3N
| Nakajima C3N | |
|---|---|
| Призначення: | палубний літак-розвідник |
| Перший політ: | 1936 |
| Прийнятий на озброєння: | 1937 |
| Знятий з озброєння: | 1940 |
| Період використання: | 1937-1940 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Розробник: | Літаки Накаджіма |
| Всього збудовано: | 2 |
| Конструктор: | Літаки Накаджіма |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Крейсерська швидкість: | 300 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 387 км/год |
| Дальність польоту: | 2 262 км |
| Практична стеля: | 6 670 м |
| Довжина: | 10,00 м |
| Розмах крила: | 13,95 м |
| Площа крила: | 30,00 м² |
| Споряджений: | 3 000 кг |
| Двигуни: | 1 х Nakajima Hikari 2 (750-840 к.с.) |
| Кулеметне озброєння: | 2х7,7-мм кулемети |
Nakajima C3N (яп. 九七式艦上偵察機 Палубний розвідник Тип 97) — палубний літак-розвідник Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
Історія створення
Наприкінці 1935 року Імперський флот Японії склав технічне завдання 10-Сі на побудову двох палубних літаків: бомбардувальника-торпедоносця та дальнього розвідника. Технічні вимоги до розвідника включали максимальний розмах крил не більше 14 м, довжину не більше 10м, максимальну швидкість не менше 370 км/г, дальність польоту не менше 2 200 км. Екіпаж мав складатись з 3 чоловік для навігації на просторах океану.
Компанія Nakajima взяла участь у конкурсі. Проєкт ударного літака під внутрішньою назвою K (Який згодом став літаком Nakajima B5N) очолив Кацумі Накамура, проєкт розвідника (внутрішня назва S) - Ясуда Фукуда. Обидві групи співпрацювали між собою, обмінювались конструкторськими рішеннями, уніфікували різні вузли та агрегати, спрощуючи процеси виробництва літаків.
Ясуда Фукуда взяв за основу проєкт легкого бомбардувальника Nakajima Ki-31, який відкинули ВПС Імперської армії Японії. Це був суцільнометалевий моноплан з двигуном Nakajima Hikari 2. Літак був озброєний двома 7,7-мм кулеметами - одним нерухомим, який стріляв уперед, і одним у задній турелі.
У жовтні 1936 року був готовий перший прототип, незабаром був випущений другий прототип, і обидва літаки були передані флоту для випробувань. Випробування тривали близько року, і у вересні 1937 року літак був прийнятий на озброєння під назвою «Палубний розвідник Тип 97» (або C3N1).
Незабаром був завершений і ударний літак, який був прийнятий на озброєння у січні 1937 року під назвою B5N1. Його додатковим призначенням було виконання розвідувальних польотів. Таким чином, B5N1 міг виконувати функції палубного розвідувального літака, і внаслідок цього C3N1 у серійне виробництво запущений не був.
Два вже збудовані літаки в період з 1937 по 1940 рік використовувались в районі Шанхаю та Ханькоу, де брали участь у японсько-китайській війні.
Тактико-технічні характеристики (C3N1)
Технічні характеристики
- Екіпаж: 3 чоловік
- Довжина: 10,00 м
- Розмах крил: 13,95 м
- Площа крил: 30,00 м²
- Маса порожнього: 1 805 кг
- Маса спорядженого: 3 000 кг
- Двигун: 1 х Nakajima Hikari 2
- Потужність: 750-840 к. с.
Льотні характеристики
- Крейсерська швидкість: 300 км/г
- Максимальна швидкість: 387 км/г
- Практична дальність: 2 262 км
- Практична стеля: 6 670 м
Озброєння
- Кулеметне:
- 2× 7,77 мм кулемети
Джерела
- Tadeusz Januszewski, Krzysztof Zalewski. Japońskie samoloty marynarki 1912-1945 ISBN 83-86776-50-1
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||
|
